СЕМЕРЯГА ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

Учитель-дефектолог

    Діти з труднощами у навчанні

    (поради педагогічним працівникам)

Якщо у групі є дитина, що має затримку  психічного розвитку

• Зосередьте увагу на сильних сторонах дитини і спирайтеся на них у процесі навчання. Водночас, будьте готові, що доведеться поступово заповнювати прогалини у знаннях, вміннях та навичках дитини.
• Подавайте зміст навчального матеріалу невеликими частинами, використовуючи мультисенсорний підхід (слуховий, візуальний, маніпуляцій ний). Якомога більше повторюйте та закріплюйте вивчене.
• Заохочуйте дитину, підтримуйте позитивну мотивацію навчання.
• Дещо сповільніть темп навчання, зважаючи на знижені психічну витривалість і розумову працездатність дитини. Будьте терплячими, якщо малюку необхідно пояснити чи показати щось багато разів. Віднайдіть оптимальний варіант взаємодії з ним (поясніть новий матеріал до заняття, на занятті дайте тезовий план, алгоритм дій тощо).
• Розчленовуйте завдання на окремі невеликі частини. Складайте письмовий алгоритм поетапного виконання завдання. Усні інструкції давайте по одній, доки дитина не навчиться утримувати у пам’яті одразу кілька.
• Практикуйте прикладне застосування набутих дитиною знань.
• Спільно з дитиною поетапно аналізуйте виконання завдання.
• Урізноманітнюйте навчальну діяльність, однак, забезпечуйте плавний перехід від одних видів діяльності до інших.
• Завдання мають відповідати можливостям дітей та виключати відчуття стійких невдач.
• Надавайте дітям достатньо часу для виконання завдання та практичного застосування нових умінь та навичок, водночас, надто тривале виконання однієї вправи може стомити його.
• Не перекладайте подолання проблем у навчанні виключно на батьків. Допомагайте їм усвідомлювати найменші успіхи дитини та закріплювати їх.

Дитина, що має мовленнєві порушення

• Зверніться до психолога та вчителя - логопеда, поговорить з батьками. Виконуйте усі настанови та рекомендації фахівців.
• Запитуйте у дитини про труднощі, які він /вона відчуває під час сприйняття, обробки, застосування інформації (нового матеріалу). З’ясуйте, яку інформацію він не сприймає.
• Ініціюйте мовленнєве спілкування дитини. Не перебивайте його, дайте можливість висловити думку 

Дитина із гіперактивністю та дефіцитом уваги:

• Найдоцільніше посадити дитину за перший стіл, вона буде менше відволікатися.
• Види діяльності на занятті мають бути структурованими для дитини у вигляді картки чітко сформульованих дій, алгоритму виконання завдання.
• Вказівки мають бути короткими та чіткими, повторюйте їх кілька разів.
• Дитині важко зосередитися, тому його потрібно кілька разів спонукати до виконання, контролювати цей процес до його завершення, адаптувати завдання таким чином, щоб дитина встигала працювати у темпі всієї групи.
• Домагайтеся виконання завдання і перевіряйте його.
• Знаходьте різноманітні можливості для виступу дитини перед дітьми всієї групи.
• Хваліть дитину, використовуйте зворотній зв’язок, емоційно реагуйте на найменші її досягнення, підвищуйте її самооцінку, статус у колективі.
• Потрібно виробляти позитивну мотивацію у навчанні.
• У разі епатажних чи неадекватних проявів чи дій дитини, дотримуйтеся тактики поведінки, обраної вами і вашими помічниками.
• Тісно, якомога частіше спілкуйтеся і співпрацюйте з батьками дитини.

Обдарована дитина:

• Надавати всебічну можливість та допомогу для поглибленого вивчення тем, які вибирає сама дитина.
• Сприяти та забезпечувати самостійність навчання, тобто своїм навчанням дитина вчиться керувати сама.
• Розвивати навички дослідницької роботи.
• Розвивати творче, критичне, системне та абстрактно - логічне мислення.
• Підтримувати і стимулювати виникнення нових ідей, які формують цілісне світосприйняття.
• Створюйте проблемні ситуації, у вирішенні яких дитина накопичує досвід спілкування з іншими, формуйте комунікативну компетентність та вміння самостійно керувати своєю діяльністю та групою.
• Сприяйте розвитку самопізнання і само розуміння, усвідомлення різноманітності власних здібностей, а також обов’язкове розуміння індивідуальних особливостей інших людей.
• Вчити дитину оцінювати результати роботи за допомогою різноманітних критеріїв, заохочувати оцінювати роботу власне самою дитиною.
• Розвивати емоційно – особистісну сферу. Дитина має усвідомлювати та адекватно сприймати свої „сильні” і „слабкі” сторони.